Тим часом, самі араби називали їх індійськими цифрами. Про те, що вже в V ст. н. е.. індійці знайомі з основами тригонометрії та алгебри, з витягом квадратного і кубічного коренів, володіли умінням обчислювати число «пі», знали про емпіричних правилах підсумовування арифметичних рядів, геометричній прогресії, вирішували невизначені рівняння другого ступеня та ін, оповідають трактати видатних давньоіндійських астрономів і математиків Арьяб-хати і Варахаміхіри (V-VI ст. н. е..) та ін

Заняття хімією та медициною носили релігійно-практичний характер. Давньоіндійським хімікам була відома термічна обробка металів, кальцінованої і дестілляція, виготовлення кислот, фарб, парфумів, ліків, препаратів із ртуті. Змістовними роботами з хірургії, терапії, фармацевтиці збагатили світову медицину давньоіндійські лікарі. Хоча релігійні забобони трактували хвороби як кару за гріховність в житті, видатні давньоіндійські медики (Джавака, V-IV ст. До н. Е.., Чарака, I ст. Н. Е..) Вміли діагностувати і виліковувати різні хвороби і славилися далеко за межами країни. При операціях використовувалося понад двохсот різних інструментів, застосовувалося знеболювання.

Досить розвинена і досконала була давньоіндійська писемність, про що свідчать написи Ашоки, що відносяться до III ст. до н. е.. Праці Паніна зі створення граматики санскриту в умовах значної політичної, економічної, етнічної та культурної роз'єднаності країни важко переоцінити. Саме санскрит багато в чому допомагав спілкування та взаєморозуміння самих різних народностей і племен. А відхід від розроблених норм «Граматики» Панин, зі словниковим запасом у дві тисячі коренів, розцінювався як кричуще невігластво. Дослідження Панин дозволили виявити склад мови, всі правила якого він звів до чотирьох тисяч віршованих формул, що згодом, у середині XIX ст., Сприяло розвитку в Європі порівняльного методу в мовознавстві.

Саме в цей період на санскриті записані в своєму остаточному вигляді знамениті поеми Махабхарата і Рамаяна, а також трактати з різних галузей знань. Багатовіковий народною мудрістю пройняті збірки казок, оповідань, байок.

Самостійно, незалежно від інших країн, що розвивалася давньоіндійська драматургія. Поступово індійська драма з пантоміми з коментарями сказителі перетворилася на театральне дійство за участю акторів, що говорять. Найбільш видатним письменником був Калідаса (353-420 н. Е..), Відомий як ліричний поет, творець епічних поем і драматург, що зберіг у своїй творчості тісний зв'язок з фольклором. Йому належить написана на санскриті романтична драма «Дізнавшись по кільцю Шакунтала».

Вельми помітна за змістом і обсягом релігійно-філософська література, особливо в частині опису життєвого шляху Будди, що включає джатакі - розповіді про події, що відбувалися з Буддою під час його земних втілень, що передували відродженню його у віце принца Сиддхартха Гаутами.

Тут глибоко шанувалися знання, світовою популярністю користуються дослідження та досягнення давньоіндійських астрономів і математиків, хіміків і лікарів та ін

У Давній Індії сформульовані десяткова система числення, створена загальноприйнята нині система накреслення чисел; тут закладені основи тригонометрії та алгебри, астрономії, медицини.

Індія - країна високої художньої та архітектурної творчості, що включає вчинені за плануванням і рівнем цивілізованості давні міські поселення, дивовижні храми, ступи, видатні статуї і скульптурні пам'ятники.

У процесі культурної еволюції тут народилися різні релігійні течії - брахманізм, джайнізм, індуїзм і, нарешті, буддизм - найраніша за часом одна з трьох світових релігій, у якої нині 700 млн. послідовників.

Глибоко своєрідним був суспільний устрій Індії: соціальна нерівність сформувало варни, а поділ людей за професіями - касти.

Індія по праву має славу одного з найдавніших центрів світової культури.

Китай - найбільша з відокремлених цивілізацій і сама відокремлена з великих.