Бог Вішну виступав як бога - зберігача всього існуючого. Значна роль відводилася анімістичним уявленням і культу предків.

Висвітлюючи суспільну нерівність, брахманізм оголошував страждання і нещастя людей несуттєвими, оскільки весь світ явищ - лише ілюзія. Єдино реальним залишається існування світового духу. Найважливішим ключовим елементом брахманізму, що зберігся в індійській релігії та філософії, є сансара (санскр. блукання, перехід, перевтілення душі чи про особу) - теорія переродження; з цього вчення зі смертю людини її душа переселяється в нове істота (людини, тварина, рослина, Бога ). Цей ланцюг втілень нескінченна і залежить від людської долі - карми (санскр. діяння, вчинок).

Карма, хоч і зумовлена знову, може бути скоригована вчинками людини. Його висока духовність та доброчесного, самодисципліна, відмова від ненависті, придушення заздрості, вивчення Вед, шанування брахманів тощо можуть призвести в ланцюзі перероджень до високого становища в суспільстві, ... Читати далі »